Репродукується за копією, виконаною Бр. Залеським (розмір копії 16,9 × 29), яка знаходилася в альбомі, що зберігається в Державному музеї Т. Г. Шевченка (інв. № г — 112). На монтувальному аркуші альбома написано: Vue de Novopetrovsk sur la mer Caspienne par Zalesky

СКЕЛЯ ЧЕРНЕЦЬ — малюнок Шевченка, виконаний у трав. — жовт. 1853 на п-ві Мангишлак. Зберігається в Національному музеї у Варшаві.
Казахи називають скелю Мулла-таш (Чернець-камінь. Костенко А., Умірбаєв Е. Оживуть степи... Тарас Шевченко за Каспієм. К., 1977. С. 210— 212).
Бр. Залеський за аквареллю Шевченка виконав офорт, який разом із описом зображеної місцевості вмістив у своєму альб. Життя киргизьких степів: «Недалеко від Новопетровського рейду, на кам’янистому крутому березі моря, піднімається скеля Чернець в вісімдесят футів висотою, названа так через свою форму. Вона стоїть як кам’яний сторож пустелі, її оточують лише розкидані поодинці скелі, а біля підніжжя її вічно реве море. Мешканці укріплення, позбавлені протягом усієї зими будь-яких засобів сполучення з західним узбережжям Каспію і прагнучи дізнатися, що нового діється на білому світі, з приходом весни, як тільки зникне лід, що сковує море, вибираються на вершину Чернеця і з нетерпінням виглядають на обрії перше вітрило. Звідсіля вони легко його помітять, тому що Чернець панує над іншими скелями цього узбережжя, але ні одне судно, навіть маленький човен, не пристане до підніжжя скелі, так багато підводного каміння у водах довкола неї» (La vie des steppes Kirghises. Paris, 1865. Р. 45).

Бр. Залесьуий повідомляв А. Венгжиновського листом від 14 листоп. 1853: «Маю ще для тебе рисунки, мій Аркадію, того характеру, що й Циган, про продаж котрих буду тебе просити, але мушу їх затримати тут ще на пару тижнів». У наступному листі від 20 лют. 1854 Залеський уточнив: «На одному з цих малюнків маєш вид скелі, що називається Чернець, за декілька верстов від тієї фортеці, на другому — пристань Новопетровська, на третьому — тріо музичне в степу» (цит. за: Паламарчук Г. Матеріали до біографії Шевченка за листами Бр. Залеського // Питання шевченкознавства. К., 1958. Вип. 1. С. 122). Залеський затримав у себе ці твори для копіювання.
У листі від 5 лют. 1854 Шевченко йому написав: «Ще раз дякую тобі за копію Чернеця». Тоді малюнок скопіювала й О. Бутакова, як це видно з того ж листа Шевченка: «Олексію Івановичу побажай всіх благ від мене у його новому житті; подякуй йому за пам’ять про мене, а їй за копії з Чернеця».
Зробивши копію, Бр. Залеський надіслав оригінал А. Венгжиновському, що став першим власником акварелі. Шевченко в листі від 8 листоп. 1854 до Бр. Залеського писав: «...цілую тричі доброго Аркадія. Стосовно Чернеця напиши йому, щоб він не турбувався, гроші у мене поки що є».
Місцезнаходження та історію побутування акварелі з’ясувала Г. Паламарчук у ст. Находка в Польше (Огонек. 1961. № 11), Віднайдені шедеври (ЛУ. 1989. 9 берез.).
Тв.: ПЗТ: У 10 т. Т. 9. № 30 (копія Бр. Залеського).