Волчко Преслужич
| Волчко Преслужич | |
|---|---|
| укр. Волчко Преслужич | |
 | |
|
Дидич Рогатина
|
|
| ? — ? | |
| Преемник | Богдан Ишашко Рогатинский |
|
|
|
| Рождение |
неизвестно Великое княжество Литовское |
| Смерть |
неизвестно Великое княжество Литовское |
| Род | Рогатинские |
| Дети | Богдан Ишашко Рогатинский |
Волчко Преслужич (укр. Волчко Преслужич; ум. после 1419) — влиятельный галицкий боярин начала XV века, основатель Рогатина.
Биография
[править | править код]Происхождение и родители Волчка неизвестны, хотя высказывали предположение, что он мог быть потомком или родственником русского старосты Дмитрия Детько или даже последних Романовичей[1].
Титуловался по образцу польских королей и галицкого наместника князя Владислава Опольчика, как господин и помещик на Рогатине (Wolczko Presszlussicz dominy et heres de Rohatyn).
Впервые упомянут рядом с другими боярами Русского воеводства среди членов суда, проходившего между польским королем Владиславом II Ягелло и шляхтянкой Елизаветой (Ядвигой) Пилецкой в Медыке под Перемышлем[2].
В 1415—1419 годах основал на месте села Филипповичи (Philippowicze[3]) город Рогатин (до этого располагался на горе у современного села Подгородье). Вместе с тем Волчко предоставил Рогатину магдебургское право, а также герб, на котором была изображена латинская буква R и олений рог[4].
Известна печать Волчка Преслужича, она имеет необычно большой диаметр — 43 мм, в то время скорее присущ княжеским и государственным печатям. Герб Волчка имеет вид латинской буквы «W», сближающей его с династическими трезубцами Рюриковичей[5].
Жена Волчка неизвестна. Его сын, Ивашко Богдан Рогатинский, участвовал в Луцкой войне 1431—1432 годов на стороне великого князя литовского и русского Свидригайло, из-за чего потерял родовые владения на Галичине и переселился на Волынь.
Примечания
[править | править код]- ↑ Однороженко О. «Clipearium Teutonicorum» і «Zuricher Wappenrolle» та їх значення для вивчення Руської державної геральдики другої половини ХІІІ — початку XIV ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 26.
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси Архивировано 3 серпня 2016.. — Т. VI. — Розд. III. — С. 235—240.
- ↑ Materyały archiwalne wyjęte głównie z metryki litewskiej od 1348 do 1607 roku Архивировано 18 січня 2022.. — S. 22, 27 Архивировано 18 січня 2022.. (лат.)
- ↑ Ясінський М. Р. Вплив післявоєнного та нового будівництва на «п’ятий фасад» м. Рогатина // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»… — С. 312.
- ↑ Однороженко О. Там само.
Источники
[править | править код]- Вортман Д. Я. Рогатин Архивировано 1 грудня 2016. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9: Прил — С. — С. 248. — ISBN 978-966-00-1290-5. (укр.)
- Однороженко О. «Clipearium Teutonicorum» і «Zuricher Wappenrolle» та їх значення для вивчення Руської державної геральдики другої половини ХІІІ — початку XIV ст. / О. Однороженко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 20-34.
- Ясінський М. Р. Вплив післявоєнного та нового будівництва на «п’ятий фасад» м. Рогатина / М. Р. Ясінський // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2011. — № 716 : Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регенерації. — С. 311—316.