Обсуждение:Кулишево

Де історія?

І це все, що ви змоглися написати!?? А де історія !!?? І не було там зроду річки, хіба що підземна! Там були два ставки в двох ярах, та третій на площині знизу, але більш рукотворний бо вода стоїть близко до поверхні, по осені, коли рясні дощі, та навесні, коли розлига, то вся низина вкривається водою шаром на півметра(вкривалась років 60 назад) так ото люди зібралися розчистили на низині місце, та там де найбільше підземних джерел - заглибили - от і утворився ставок. А нагорі по під кряжем ще у 16 столітті були рови та укріплення під час битви зі шведами...! Та земля, ще якихось 60 років тому буяла різновидами диких тварин та птахів, які наразі вже у червоній книзі. Пам'ятаю розповідь батька, з часів коли ще бігав до школи , як ходили до колгоспного саду, та як заліз на яблуню, а злізти вже не зміг, бо прийшов лось та влігся спати під тією яблунею, так ото і моєму батькові довелося сидіти на тому дереві поки не смеркло, а поетів ще отримав від матері "на горіхи", що прийшов пізно та змусив хвилюватися....Або коли його мати (моя бабуся) приходила з роботи з колгоспу і треба було готувати - сім'ю годувати, то ходила наставок по рибу з сапеткою, зачерпне - і півсапетки коропів завбільшки з велику долоню.. Не край, а рай! Вовки і кабани, дрофи та фазани та всяка інша живність.А які зараз Щурки та Зимордки(в народі кажуть - бджілохдки) - яскравого кольору птаство, що мешкає у схилі глини та цвіркоче як заморські папужки. ..були ..., років зо п'ять тому назад. А співочі люди які були - як вся земля наша! Ще одна історія з часів дитинства мого батька :

Сидять два чоловіки на причілку та люльку курять :

" - Іване, чуєшь! Треба підти та перевірити хто з жінок на роботу у колгосп у сади вийшов.Та відмітки поставити!

- А чого його йти? Тихо, тихо...! Слухай - ось Галька затягує пісню, а там Орися та Сверида підхопили й Марія зтиха (всі імена вигадані)"

Були й інші історії з інших часів розкуркулювання та репресій.

Були й історії і мого дитинства  : як один старенький дідусь на хуторі здається з такого ж віку його кобилою раз на тиждень привозили свіжеспечений хліб з Петриківки - великі здоровенні паляниці та книші. І цінність була не в тому що він їх просто привозив, бо тоді і сполучення з селом було налаштоване вже добре і магазин був і вантажівка товари туди привозила, цінність була у якомусь шармі того ритуалу. Я не знаю як рано той дідусь мав встати, запрягти коняку у воза, щоб зранку поїхати до хлібзаводу та повернутися до обіду і хліб був теплий!!!.. Та відломити

и скибку та з парним молоком!!!А яка коровка у моєї бабусі була - Віта! Коли з випасу пастух гнав , сама до двору вже бігла а ми її зустрічали з окрайкою хліба, або яблуками...І в яр з бабусею, де буйноцвіт, за цілющими травами на чай та для здоров'я. Ляжеш у траву, а вона висок-висока ! А аромат який!!!... і білі хмаринки по небу пливуть. І сон міцний та здоровий.

А зараз..До війни улітку частенько туристи навідувалися, але частіше на гору по під кряж для планування з пароплавами, та знову, начебто, запустили міні завоз з видобування мінеральної води, дуже вона там багата на корисні мікроелементи . Сподіваюся, що за всіма правилами зберегти природу.,Пам'ятаю як витягнеш води з колодязя, холодна ще так відчутно, а як трішки постоїть та нагріеться то аж в'язка. І заглянеш до вікіпедії - і лише пара строф та сухих цифр. Шкода... 212.78.216.38 01:10, 15 октября 2023 (UTC)